Стас Туріна: «Думаємо про майбутнє. Думаю про другий день народження «ательєнормально»

«ательєнормально» – майстерня для художників та художниць з синдромом Дауна і без. 

За кілька тижнів до того самого 24 лютого Стас Туріна, куратор «ательєнормально», художник, розсилав батькам своїх колег по майстерні брошуру: «Що робити під час війни та надзвичайних ситуацій».

Каже, для когось із адресатів це, можливо, було попередженням, для нього самого – підготовкою.

Зі своєю нареченою і колегою Катею Лібкінд вони вирішили залишатися в Києві, навіть за найстрашнішого сценарію – окупації міста. Частково команда майстерні виїхала за кордон.

Один із художників Женя Голубєнцев опинився у окупації в селі Вабля, що на околицях Бородянки.

Та, на щастя, все минулося і зараз Женя в Німеччині, працює в творчій майстерні у Кельні. Про взаємопідтримку: в Німеччині Жені асистувала колега по «ательєнормально» Валерія Тарасенко – спеціально до нього вона приїхала і працювала там півроку.

Після повномасштабного вторгнення Стас з нареченою волонтерили у Павлівській психіатричній лікарні. Згодом – у Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті, де відкрили художню майстерню.

Зараз команді «ательєнормально» не так легко бачитися – недостатньо сил і збиті тривогами графіки зустрічей не завжди вдаються.

Однак за цей рік були і виставки, і інтерв’ю, і конференції, переважно – за кордоном, онлайн.

«Думаємо про майбутнє. Думаю про другий день народження «ательєнормально», про перезапуск. Адже розуміння мистецтва і нашої справи вже інше, це вимагає змін в роботі майстерні», – каже Стас. – «Ми багато волонтерили, допомагаючи і тим, в кого були знищені домівки, і друзям у війську, і людям з інвалідністю, як була потреба. Тепер, коли Київ видихає, ми думаємо знов про мистецтво, і звісно – про інклюзію. Що буде попереду? Боротьба за права колег, робота над проєктами про підтримане проживання, виставки і просто зустрічі. Останнім часом вкрай боляче дивитись на те, як колегам важко повертатись додому, адже всі вони мої ровесники і до сих пір живуть з батьками».

Стас називає своїх колег добрими друзями, які підтримують і розраджують, особливо у важку хвилину.

«Ми думаємо про майбутнє, яке точно буде разом, в широкому сенсі цієї фрази», – додає він.

Роботи художників «ательєнормально» можна було побачити в «Українському домі» на виставці «Ти як?»

Попри світові тенденції, Україна лише знайомиться з арт-брют – мистецтвом людей з ментальними порушеннями.